Західний квітковий трипс – небезпечний карантинний шкідник!
Західний квітковий трипс – небезпечний карантинний шкідник!
Західний квітковий трипс (Frankliniella occidentalis Perg.) – небезпечний шкідник, який відноситься до списку А-2: Карантинні організми, обмежено поширені в Україні. Крім того, існує високий ризик занесення цього шкідника з-за кордону в рослинній продукції (квіти, різноманітні горщикові та овочеві культури, зелень тощо). Більшість цієї продукції надходить із європейських країн, насамперед із Польщі, Нідерландів та Іспанії. Походить шкідник з Північної Америки. На територію Європи потрапив в 1983 році.
Пошкоджує понад 250 рослин, що відносяться до 65 ботанічних родин. В умовах України західний квітковий трипс – це в першу чергу шкідник рослин, які вирощуються в закритому ґрунті. Найбільшої шкоди завдає квітковим. У відкритому ґрунті шкідник наносить шкоду абрикосам, нектаринам, персикам, сливам, гороху, томатам, полуниці, трояндам, тощо.
Імаго і личинки західного квіткового трипсу висмоктують сік клітин паранхіми. Спочатку це викликає появу жовтих некротичних плям, своєрідної штрихуватості; поступово ці штрихи і плями зливаються. Пошкоджена рослинна тканина відмирає, в результаті утворюються отвори; листя в’яне і опадає.
Окрім прямої шкоди, спричиненої живленням шкідника, значні втрати врожаю зумовлені також й тим, що трипс є переносником збудників вірусних захворювань рослин – тосповірусів. Особливо небезпечними є вірус плямистого в’янення томатів та вірусу смугастості тютюну. При дослідженні інфікованості дорослих особин західного квіткового трипса методом імунно-ферментної проби було встановлено, що близько 50% комах заражені вірусом плямистого в’янення томатів. Личинка інфікується живлячись хворими рослинами протягом 30 хв., а дорослі інфіковані комахи здатні протягом 3-10 днів заражати здорову рослину вже після 15 хв. живлення на ній. Близько 80% личинок мають здатність переносити віруси перед заляльковуванням.
Шкідник розповсюджується у всіх стадіях розвитку при перевезенні заселених імаго, яйцями чи личинками квітів, овочів та інших пошкоджуваних рослин або в ґрунті вазонних культур, торфі. Таким пасивним способом трипс долає значні відстані між континентами і країнами. Розповсюдження шкідника можливе також з пакувальним матеріалом плодоовочевої та квіткової продукції (ящики, коробки, картон, папір, тирса), на транспортних засобах (літаки, потяги, автотранспорт).
Методи боротьби з західним квітковим трипсом.
Система захисту рослин від шкідника залежить від культури. Відмічають такі системи захисту, які передбачають комплекс агротехнічних, біологічних і хімічних методів боротьби із шкідником. Необхідно, щойно завезені рослини, утримувати певний період у зоні тимчасового карантину; декоративні культури, які найбільш всього уражуються трипсом (гвоздики, гербери, хризантеми та інші), потрібно зосереджувати в одному місці теплиці, що знизить його розселення на всій площі та дозволить проводити спрямовані обробки інсектицидами; при вході у теплицю та в місцях сортування квітів проводити посадку стійких до трипсу культур (аспарагус, календула, лілія, кали); у теплицях та поза їх межами своєчасно проводити знищення бур’янів, які є резерваторами західного квіткового трипса.
Оскільки трипси ведуть прихований спосіб життя, оселяючись у квіткових бруньках, квітках, під різними лусочками на рослинах, більша частина популяції є невразливою для звичайних хімічних обробок, тому хімічна боротьба з ними досить ускладнена. А також для трипсів характерний високий ступінь резистентності, тобто здатність до швидкого набування стійкості до більшості пестицидів, які проти них застосовувалися.
Найкращим методом боротьби із цим шкідником є профілактика — важливо не допустити потрапляння шкідливого організму в тепличне господарство.
З метою запобігання проникненню на територію України регульованих шкідливих організмів імпортні об’єкти регулювання мають бути вільними від карантинних організмів. У разі, виявлення регульованих шкідливих організмів в імпортних вантажах, усі вони підлягають знезараженню, знищенню або поверненню до країни - імпортера.
Марія БАТЯЄВА – головний спеціаліст,
Наталія ІВАНИШ –провідний спеціаліст
відділу фітосанітарних заходів на кордоні
Управління фітосанітарної безпеки – державні фітосанітарні інспектори.
