Батівська громада
Закарпатська область, Берегівський район
Логотип Diia Герб України
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Заходи із запобігання зараження запасів зерна, шкідниками при зберіганні

Дата: 13.03.2024 12:57
Кількість переглядів: 64

Заходи із запобігання зараження запасів зерна, шкідниками при зберіганні

Фото без опису

Щороку в світі при зберіганні зерна, круп та інших сипких продуктів від комірних шкідників втрачається до 25% таких продуктів, істотно знижуються їх харчові, фуражні та посівні якості. За даними продовольчої та сільськогосподар-ської організації ООН (ФАО), світові втрати хлібних запасів оцінюються у 5 млн. тонн, їх вистачило б для харчування 150 млн. людей. Втрачається стільки зерна, яким можна було б нагодувати населення Африки. Зовсім знищити цих шкідників неможливо. Проте можна знизити щільність популяції шкідників, звівши до мінімуму їх чисельність і спричинену ними шкоду.

Серед усього різноманіття виділяють таких шкідників запасів, як: капровий жук (Trogoderma granarium Everts), рисовий довгоносик (Sitophilus oryzae L.), комірний довгоносик (Sitophilus granarius L.), зерновий точильник (шашіль) (Rhyzopertha dominica F., зернова міль (Sitotroga cerealella Oliv.) тощо. Розглянемо їх окремо.

Капровий жук – карантинний шкідник запасів, який внесений до списку А-1 (відсутній в Україні), в оптимальних умовах дає спалахи масового розмноження, пристосований до виживання в несприятливих умовах. Батьківщиною жука є Індія, де його вперше зареєстрували в 1894 році. З розвитком торговельних зв’язків  шкідника завезено до Європи та Америки. Капровий жук – типовий шкідник запасів. Для боротьби з ним застосовується низка заходів, які проводяться в зерні, зернопродуктах, продукції й сировині, а також в складських та виробничих приміщеннях. До фізико-механічних заходів належить очистка, охолодження, сушіння зерна за температури +48…+55 °С. Для хімічного знезаражения харчових продуктів застосовують фумігацію.

Фото без опису

 

Рисовий довгоносик поширений повсюдно. В Україні трапляється переважно в південних областях. Вперше виявлений у зерні рису, від чого дістав свою назву. Імаго і личинки, крім рису, пошкоджують пшеницю, жито, ячмінь, кукурудзу, борошно, сухарі, висівки, печиво, хліб, макарони, сухі яблука, тютюнові вироби. Для боротьби зі шкідником зерно і продукти його переробки зберігають в сухих, добре вентильованих складських приміщеннях, утримують їх чистими від сміття, розсипів зерна у проходах, а також ретельне очищення зерносховищ, волога і газова (за потреби) дезінсекція, побілка приміщень вапном перед засипанням зерна на зберігання. Очищення зерна на зерноочисних машинах узимку в морозну погоду. Прогрівання зерна до +50… +60 °С у зерносушарках.

Фото без опису

 

Зерновий точильник (шашіль) поширений повсюдно. Пошкоджує зерно і крупи. Живлячись, личинки жука повністю виїдають вміст зернівки, залишаючи оболонку і характерний борошнистий пил (мучіль), за яким можна визначати наявність шкідника в зерні. Серед заходів можна визначити збереження зерна і продуктів його переробки в сухих, добре вентильованих складських приміщеннях, утримання їх чистими від сміття, розсипів зерна у проходах, а також ретельне очищення зерносховищ, волога і газова (за потреби) дезінсекція, побілка приміщень вапном перед засипанням зерна на зберігання. Очищення зерна на зерноочисних машинах узимку в морозну погоду. Прогрівання зерна до +50… +60 °С у зерносушарках.

Фото без опису

Зернова міль поширена повсюдно. Живе в середині зерна, там й заляльковується. Розвиток її проходить в зерносховищах, а на півдні – і у польових умовах. Гусени-ці пошкоджують зерно в період наливання. Лабораторна культура зернової молі використовується для масового розведення паразита трихограми. Весь розвиток гусениці відбувається в зерні, там же вона й заляльковується. У зерносховищах може розвиватися до восьми поколінь за рік. У полі на півдні ареалу розвивається до двох поколінь. Гусениці гинуть як від високих, так само від низьких температур. Прогрівання зерна до +60 °C вбиває яйця через 5 хв., а гусениць через 60-90 хв. Низькі температури діють повільніше: охолодження зерна до температури нижче −10 °C знезаражує його впродовж двох-трьох діб. Основне значення мають профілактичні заходи: очищення й хімічна дезинфекція складів та місць зберігання перед завантаженням.

Фото без опису

Марія БАТЯЄВА – головний спеціаліст,

Наталія ІВАНИШ –провідний спеціаліст

відділу фітосанітарних заходів на кордоні

Управління фітосанітарної безпеки – державні фітосанітарні інспектори.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь