Череда волосиста - небезпечний карантинний бур’ян
Череда волосиста - небезпечний карантинний бур’ян
Череда волосиста (Bidens pilosa L.) – небезпечний карантинний бур’ян, відсутній в Україні. Це близький «родич» череди трироздільної (B. tripartita), яка широко поширена на території України та часто використовується в народній медицині. На відміну від останньої череду волосисту вважають бур’яном, який може завдати суттєвих економічних та екологічних збитків у більш ніж 40 країнах. Батьківщиною череди волосистої є країни Північної та Південної Америки.
Череда волосиста засмічує посіви всіх сільськогосподарських культур, а також угіддя не для сільськогосподарського призначення з порушеним природним покривом, чудово себе почуває на різних видах ґрунтів. Її насіння часто виявляють у зерні сої, кукурудзи, а також у соєвому шроті, цей карантинний бур’ян знижує врожайність культур, а також завдяки засміченню зібраного врожаю, створює фітосанітарні перешкоди щодо вільного продажу сільськогосподарської продукції.
Череда волосиста – однорічна трав’яниста, злегка опушена рослина, яка поширюється за допомогою насіння з насіннєвим матеріалом та зерном, із соєвим шротом та іншими матеріалами з заражених зон країн розповсюдження. Одна рослина продукує від 3 тис. до 6 тис. насінин. Для сім’янок череди волосистої характерне явище гетерокарпії (неоднорідність насінин: розмір, забарвлення, скульптура). Сім’янки в достиглому кошику розташовані таким чином, що остисті волоски спрямовані в протилежну від квітколожа сторону. При дотику до них, сім’янки легко відкриваються, обсипаються або прикріплюються до шерсті тварин, одягу людини і в такий спосіб розносяться на значні відстані від материнської рослини. Частина свіжозібраних насінин не має періоду спокою і здатна проростати відразу після дозрівання.
Для дружнього проростання насінню потрібні світло та добра аерація ґрунту, цвітіння бур’яну відбувається в III декаді липня, а плодоношення – у першій половині серпня. Висота рослин череди волосистої, в залежності від родючості ґрунту та умов вегетаційного періоду, становить 50-180 см. Кількість плодоносних гілочок на одній рослині становить 7-20. При великій біомасі окремі гілочки бур’яну падають на землю та в місцях стикання із ґрунтом утворюється додаткове коріння. Для проходження повного циклу розвитку череді волосистій потрібно 100-110 днів.
Фітосанітарні заходи
Основними фітосанітарними заходами є контроль за ввезенням насіннєвого матеріалу, засміченого бур’яном. При виявленні череди волосистої в пунктах пропуску на державному кордоні, продукція підлягає технічній переробці (просіювання тощо), поверненню або знищенню. Також проводяться обстеження складських приміщень і переробних підприємств, куди надходять імпортні вантажі насіннєвого та іншого матеріалу. Головним завданням боротьби з бур’яном є недопущення утворення насіння. На орних землях і в садах необхідні регулярна культивація і застосування гербіцидів внесених до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» , які використовуються для боротьби із дводольними бур’янами з урахуванням специфіки оброблення культур. На пасовищах та недоступних для техніки місцях, проводять регулярне скошування бур’яну до цвітіння.
Марія БАТЯЄВА головний спеціаліст,
Наталія ІВАНИШ провідний спеціаліст
відділу фітосанітарних заходів на кордоні
Управління фітосанітарної безпеки
ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області
Використання феромонних пасток в сфері карантину рослин!
Феромонні пастки – це міні-контейнери, які використовуються для приваблення та відлову комах за допомогою відповідного запаху. У своїй роботі використовують біологічноактивні речовини, які виділяють комахи для притягування до себе особин свого виду. Ці речовини називаються феромони які кріпляться до пастки , яка не дозволяє вильоту шкідника на зовні.
Застосування феромонних пасток широко розповсюджене у світі. Вони не несуть жодної небезпеки людям та навколишньому природному середовищу. Саме запах феромону приваблює шкідників протилежної статі навіть за їх низької чисельності, які керуючись інстинктами прямують у напрямку пасток.
Існує декілька основних напрямків використання таких пасток: отримання інформації про наявність шкідників на певній території, визначення їх чисельності, динаміку розвитку, а на підставі одержаних при цьому даних планувати відповідні карантинні заходи.
У залежності від виду комах, пастки мають різну будову, але вони переважно складаються з будиночка, клейової вставки та диспансера. Конструктивні особливості феромонних пасток залежать від форми (циліндричні, лопатеві, конусоподібні, пласкі та ін.), способу утримання комах (всмоктувальні, рідинні, клейові), використовуваних матеріалів для виготовлення. Переваги феромонних пасток перед пестицидами та іншої “хімією” полягають у тому, що вони не отруйні і абсолютно безпечні для людини.
З цього випливає що основною метою застосування феромонних пасток є:
- встановлення динаміки льоту, присутніх на території країни карантинних організмів;
- встановлення меж осередків поширення;
- виявлення нових осередків;
- зменшення чисельності карантинних організмів за допомогою феромонних пасток для створення «самцевого вакууму» та дезорієнтації самців, порушення феромонного зв’язку між статями.
З метою виявлення нових вогнищ регульованих шкідливих організмів фахівцями Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області використано феромонні пастки на виявлення таких регульованих шкідливих організмів як: азіатська бобовникова совка, американський білий метелик, картопляна міль, томатна міль, великий модриновий короїд, західний кукурудзяний жук, китайський вусач, смолівка кедрова, ясенева смарагдова златка, бронзова березова златка, коричневий мармурновий клоп, вусачі роду Монахамус
Марія БАТЯЄВА головний спеціаліст,
Наталія ІВАНИШ провідний спеціаліст
відділу фітосанітарних заходів на кордоні
Управління фітосанітарної безпеки
ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області
