Карантинний організм – Стрига! Отруйна карантинна рослина – гірчак повзучий!
Увага! Карантинний організм – Стрига!
Рослини роду Стрига (Striga spp.) внесені в список А-1 «Карантинні організми, відсутні в Україні» згідно Наказу МінАПК від 29.11.2006 № 716. Гарні на вигляд але насправді це рослини-паразити або напівпаразити родини ранникових. За біологічними особливостями схожі з дуже поширеними в Україні рослинами-паразитами – вовчками. Вони є кореневими паразитами і різняться між собою ступенем паразитування: одні є абсолютними паразитами і у них немає листя, інші – напівпаразити, у них розвивається листя.У напівпаразитних стриг рослинами господарями є рослини із класу однодольних, головним чином з родини злакових (кукурудза, сорго, просо, цукрова тростина та ін.). Стриги, які є абсолютними паразитами паразитують на дводольних. Розмножуються стриги за допомогою насіння, яке розвивається у дві фази: для 1-ї фази необхідна певна вологість і температура, для 2-ї – кореневі виділення рослини-господаря, які абсорбуються насінням стриги протягом 2 год. Якщо насіння пройшло першу фазу розвитку, але нема умов для проходження другої фази, воно висихає і може зберігатися у стані спокою десятки років – до настання сприятливих умов. У світовій флорі нараховують більше 60 видів стриг, які поширені у тропічних та субтропічних країнах Азії, Африки і у Австралії. З 1956 р. стриги зафіксовані і у США. В Європі стриг не виявлено. Із багаточисленних видів стриг в якості паразитів культурних рослин найбільше значення мають 3 види: стрига жовта, стрига очанкоподібна; стрига єгипетська. Шкідливість стриг проявляється у прямому зниженні врожайності сільськогосподарських культур. Часом угіддя, сильно уражені цим бур’яном, повністю виводять із землекористування. Основними способами поширення бур?яну є рознесення на далекі відстані вітром, водою, на вовні тварин, пір’ї птахів, одязі людини, поверхні машин, колесах автомобілів і сільськогосподарської техніки, з кормами, врожаєм сільськогосподарських культур тощо.
Для попередження завезення стриги необхідно ретельно інспектувати об’єкти регулювання (вантажі, матеріали, транспортні засоби). Заборонено ввезення на територію України зерна й продуктів його переробки із зон ураження стригами. При надходженні насіннєвого й садивного матеріалу з країн поширення стриг, огляд необхідно робити особливо ретельно.
Марія БАТЯЄВА головний спеціаліст,
Наталія ІВАНИШ провідний спеціаліст
відділу фітосанітарних заходів на кордоні
Управління фітосанітарної безпеки
ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області
Отруйна карантинна рослина – гірчак повзучий!
Шкідливість більшості карантинних бур`янів проявляється насампреред у зниженні врожайності сільськогоспо- дарських культур, пасовищ, засміченні урожаю та погіршення його якості, перенесенні збудників захворювання та накопиченні шкідників сільськогоспо- дарських культур, у токсичності для тварин, в негативному впливі на здоров`я людей. Одним з карантинних організмів обмежено поширених в Україні є гірчак повзучий Acroptilon repens L. Батьківщиною гірчаку вважається Центральна Азія. Звідти він потрапив на Північноамериканський континент, поступово поширившись на території Канади і Сполучених Штатів Америки, а згодом рослина була занесена і в Європу.
Цей злісний коренепаростковий бур’ян може засмічувати посіви всіх сільськогосподарських культур, а також сади, виноградники, луки й пасовища. Добре розмножується вегетативно (частинами кореневища), а також насінням.
Гірчак повзучий — багаторічна коренепаросткова рослина, для якої характерна масивна коренева система, що складається з головного вертикального кореня та горизонтальних коренів, які відходять від нього. Головний стрижневий корінь може проникати на глибину 6–10 м, від нього відходять численні бічні горизонтальні корінці, з яких утворюються нові стебла. На одній рослині гірчака може утворитися близько 23000 штук насінин.
Завдяки своїй кореневій системі гірчак має властивість вбирати з грунту в кілька разів більше поживних речовин ніж інші рослини, грунт висушується і стає непридатним для зростання багатьох культур. Розвиваючись, гірчак займає від 50 до 80% території, витісняючи інші види.
Крім того рослина отруйна! Його коріння виділяють похідні фенолу, які накопичуються в грунті і сприяють погіршенню зростання культур. Надземні частини гірчака виділяють органічні речовини, що пригнічують розвиток сусідніх рослин. Навіть якщо культурам вдається плодоносити поруч з цим бур`яном, якість отриманої продукції різко погіршується.
Боротьба з гірчаком повзучим на ділянці включає ряд заходів, які слід проводити в комплексі. Одиничні екземпляри необхідно видалити вручну, в тому числі підземні його частини. Якщо виявлені зарості гірчака, їх необхідно повністю скосити до початку цвітіння. Перед підготовкою грунту до посіву його потрібно ретельно зорати, підрізавши коріння рослини якомога глибше. Те ж саме рекомендується зробити і пізньої осені. Однак цілком можливо, що названих заходів буде недостатньо і скоро гірчак знову почне атакувати ділянку. Вся справа в неодноразово згаданій кореневій системі. Щоб повністю перемогти гірчак повзучий, додатково рекомендується застосування сучасних гербіцидів, у відповідності до «Переліку дозволених до використання пестицидів та агрохімікатів в Україні». Отже, ефективним у знищенні бур’яну буде поєднання агротехнічних, механічних та хімічних заходів.
Насіння гірчаку повзучого може бути занесене у регіони, вільні від нього, з насінням сільськогосподарських культур, рослинною продукцією, сіном, соломою, рослинними рештками, транспортними засобами, сільськогосподарською технікою, дощовими та талими водами, зрошувальними каналами. Тому, головними фітосанітарними заходами, що спрямовані на недопущення поширення гірчака повзучого: є заборона завезення насіння бур’яну у вільні від нього області та райони України; обов?язковий огляд, інспектування та лабораторна експертиза об?єктів регулювання; при виявленні вогнища – впровадження особливого карантинного режиму.
Марія БАТЯЄВА головний спеціаліст,
Наталія ІВАНИШ провідний спеціаліст
відділу фітосанітарних заходів на кордоні
Управління фітосанітарної безпеки
ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області
