В області з'явився небезпечний карантинний шкідник: ясенева смарагдова вузьколіта златка
Відповідно до Розпорядження Ужгородської районної військової адміністрації від 02.07.2026 80, запроваджено карантинний режим по вузькозлатці ясеневій смарагдовій (Agrilus planipennis Fairmaire) в Закарпатській області в м.Ужгород, вул. Героїв 128-ї бригади на площі 0,1 га.
Вперше Ясенева златка була виявлена в 2019 році в Луганській області. Попри запроваджений карантинний режим, проведення радикальних карантинних заходів, цей шкідник уже окупував Київщину у 2023 році, а тепер долетів і до Закарпаття.
Ясенева смарагдова златка - це агресивний шкідник здатний оселятися на живих та ослаблених деревах. Шкідник вкрай небезпечний для ясена, деяких видів в`язів та горіху. Також пошкоджує інші листяні породи дерев: тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу, ліщину. Дерева, які заселяє смарагдова златка гинуть за 1-3 роки. Зазвичай нападає на окремо стоячі дерева або на узліссі, рідше пошкоджує в глибині лісу.
Пошкодження дерева златкою можна розпізнати за: розрідженою кроною, яка всихає зверху до низу, під корою видно личинкові ходи забиті буровою мукою, а на стовбурі зявляються характерні льотні отвори D-подібної форми.
Морфологічні та біологічні особливості. Жук смарагдово-зелений із золотистим, бронзуватим або фіолотевим забарвленням довжиною 7,5-15,00 мм і шириною до 3мм. Яйця овальні, 1×0,6 мм. Довжина личинок до 3 см. Лялькування відбувається в кінці квітня травня. Молоді жуки протягом 1-2 тижнів прогризають вихідний канал. Льотний отвір типовий для видів роду Agrilus D-подібної форми, шириною 3-4 мм.
Шкодочинність. Здебільшого Agrilus planipennis Fairmaire пошкоджує дерева полезахисних насаджень, рідше - у глибині лісу. Значної шкоди завдають як личинки, так і імаго. Жуки живляться листям дерев, личинки завдають шкоди стовбурам. Личинкові ходи дуже вигнуті, забиті буровою мукою, розширюються із зростанням личинки. Пошкоджені дерева мають розріджену крону, уздовж старих ходів зявляються здуття та тріщини, що призводить до їх загибелі. На території України златка може активно розмножуватися при середній температурі в +19 і зимувати при -30. При активному розмноженні за 6-7 років комаха починає завдавати серйозної шкоди насадженням, при середній кількості вилітних ходів 1-2,4 отворів на дм2 на протязі 2-3 сезонів може зникнути від 35 до 100 % уражених дерев.
Способи поширення. Смарагдова златка здатна розповсюджуватись за допомогою транспортних засобів з вантажним, посадковим матеріалом, деревяним пакувальним матеріалом і дровами в усіх стадіях розвитку. Імаго самостійно поширюється на незначні відстані (від 1 до 20 км).
З метою недопущення розповсюдження златки на території Закарпатської області фітосанітарні інспектори управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області провели комплексне обстеження посадок дерев ясена у прикордонній зоні Берегівського району. Обстежено до 10 локація, однак характерних пошкоджень шкідником не виявлено. Розроблена програма застосування феромонних пасток для контролю льоту шкідника та вилову дорослих імаго. Фітосанітарні інспектори повсякденно застосовують карантинні заходи: при ввезенні на територію України лісоматеріали та деревяна тара підлягають карантинному огляду на наявність шкідників та ознак ураження.
Основними заходами профілактики подальшого розповсюдження комахи є:
- визначення меж заселення насаджень шкідником;
- встановлення нагляду за її подальшим розвитком, в т. ч. з використанням феромонних пасток Ліндгрена;
- своєчасне вирубування заселених дерев шляхом вибіркових або суцільних санітарних рубок восени або взимку з наступним їх спалюванням;
- приваблення в насадження і охорона комахоїдних птахів, особливо дятлів, які знищують личинки і лялечки златки під час зимівлі.
Враховуючи вище наведене та рівень небезпеки від поширення златки, просимо жителів області (особливо прикордонних територій) звертати увагу на стан дерев ясенів на своїх прибудинкових територіях, вздовж доріг. Ясени із всохлою кроною та D-подібними отворами на стовбурах мають бути якомога раніше видалені та утилізовані як джерела розповсюдження шкідника.
Марія БАТЯЄВА – головний спеціаліст,
Наталія ІВАНИШ – головний спеціаліст
відділу фітосанітарних заходів на кордоні
Управління фітосанітарної безпеки – державні фітосанітарні інспектори.
